Воєнні ризики змусили банки змінити критерії оцінки платоспроможності бізнесу — ProfBuild

Посилення воєнних загроз та руйнування інфраструктури змушують фінансові установи суттєво переглядати підходи до перевірки позичальників і проблемної заборгованості.

Подальша ситуація з непрацюючими кредитами (NPL) значною мірою залежатиме від здатності бізнесу відновлювати роботу після обстрілів, зберігати доходи та своєчасно виконувати кредитні зобов’язання. За умови подальшого зростання воєнних ризиків не можна виключати локального збільшення проблемних боргів.

Про це розповіла Олена Єрмолова, директорка з управління ризиками, членкиня правління ГЛОБУС БАНКУ, пише РrofВuild.

Банкірка нагадала, що за даними Національного банку, станом на 1 жовтня 2026 року частка непрацюючих кредитів становила 11,5%, що на 2,5 відсоткового пункта менше, ніж на початку року. При цьому в кредитах бізнесу показник знизився до 13,7%, а населення — до 9,6%.

Загальний кредитний портфель банків за січень-вересень збільшився на 20,5%, або на 278,8 млрд грн, до 1,639 трлн грн. Натомість обсяг проблемної заборгованості скоротився лише на 0,8%, або на 1,5 млрд грн, до 187,8 млрд грн.

За словами експертки, ці цифри свідчать про поступове оздоровлення кредитних портфелів, однак не означають, що ризики неповернення позик зникли.

“Зниження частки непрацюючих кредитів — безперечно позитивний сигнал. Однак важливо розуміти, що цей показник залежить не лише від того, скільки проблемних боргів вдалося погасити чи врегулювати. Він також зменшується завдяки активному кредитуванню нових платоспроможних клієнтів. Тобто кредитний портфель зростає, і на його тлі частка старих проблемних боргів стає меншою. Саме тому ми маємо оцінювати не тільки загальну статистику, а й реальну здатність позичальників обслуговувати кредити”, — пояснила Єрмолова.

Вона зазначила, що на скорочення NPL також впливають реструктуризація заборгованості, погашення проблемних кредитів і списання старих боргів. 

Читайте також: Нацбанк спрощує кредитування стратегічних галузей 

На думку банкірки, найбільші ризики виникають у підприємств, діяльність яких безпосередньо залежить від безперебійного електропостачання, стабільної логістики та збереження виробничих потужностей.

Передусім це промислові підприємства, аграрний сектор, транспортні та логістичні компанії, а також малий і середній бізнес, що не має достатнього запасу коштів для швидкого відновлення після обстрілів.

Великі компанії зазвичай мають більше можливостей перерозподіляти виробництво, залучати додаткове фінансування та створювати резерви. Натомість для невеликого підприємства навіть тимчасова зупинка роботи може означати втрату значної частини доходів.

Для населення основними ризиками залишаються втрата роботи, скорочення заробітків, вимушене переселення та пошкодження житла.

“Уявімо невелике підприємство, яке придбало обладнання в кредит. Після ракетного удару виробництво зупинилося, замовлення залишилися невиконаними, а кредитні платежі нікуди не зникли. У такій ситуації банк має зрозуміти головне: чи здатен бізнес відновити роботу і скільки часу для цього потрібно. Адже тимчасова втрата доходів і фактична неплатоспроможність — зовсім не одне й те саме”, — наголосила експертка.

Читайте також: В Україні вперше видано банківський кредит забудовнику під заставу майбутніх квартир

Олена Єрмолова зазначила, що в умовах війни оцінювання позичальника вже давно виходить за межі звичайного аналізу фінансової звітності.

Важливого значення набувають розташування виробничих потужностей, залежність від енергопостачання, наявність альтернативних логістичних маршрутів, резервних джерел живлення, страхового захисту та можливість оперативно відновити діяльність.

Водночас банк оцінює запас ліквідності підприємства, його боргове навантаження, стабільність замовлень і здатність виконувати зобов’язання навіть за несприятливого розвитку подій.

Якщо підприємство постраждало від обстрілу, одним із варіантів розв’язання проблеми може стати реструктуризація кредиту. Залежно від конкретних обставин банк може запропонувати відтермінування окремих платежів, зміну графіка погашення, продовження строку кредитування або розглянути можливість додаткового фінансування.

Вона нагадала, що в серпні 2026 року НБУ також розширив можливості банків здійснювати короткострокову реструктуризацію кредитів постраждалого від війни бізнесу без автоматичного визнання дефолту за наявності обґрунтованих перспектив відновлення платоспроможності.

“Для банку важливо зберегти “життєздатного” позичальника. Якщо підприємство має замовлення, виробничий потенціал і реалістичний план відновлення, тимчасове коригування кредитних умов може бути значно ефективнішим за формальне визнання боргу проблемним. Проте кожне таке рішення потребує ретельної оцінки, адже реструктуризація має допомагати бізнесу відновитися, а не лише відкладати проблему”, — підкреслила банкірка.

За її словами, одним із найважливіших чинників запобігання появі проблемних кредитів залишається своєчасна комунікація позичальника з банком. Зменшення надходжень, затримки платежів від контрагентів, втрата великих замовлень або стрімке зростання витрат можуть бути першими ознаками погіршення фінансового стану.

Що раніше банк і клієнт почнуть шукати рішення, то більше шансів не допустити накопичення простроченої заборгованості.

Читайте також: Уряд розширив програму пільгових кредитів на відбудову паливного та логістичного секторів

Окремим інструментом збереження платоспроможності бізнесу може стати страхування воєнних ризиків.

Зокрема, державна програма, що діє з 2026 року, передбачає за визначених умов компенсацію до 30 млн грн за пошкоджене або знищене майно підприємств у регіонах підвищеного ризику, а також часткове відшкодування страхових платежів для бізнесу на підконтрольній території України — до 5 млн грн на рік.

На думку Олени Єрмолової, розширення таких механізмів може стати додатковим стимулом для кредитування, адже частина потенційних збитків бізнесу матиме фінансове покриття.

“Страхування не усуває загрози обстрілів, але може суттєво пом’якшити їхні фінансові наслідки. Для підприємства це можливість швидше відновити пошкоджене обладнання чи виробничі приміщення, а для банку — додатковий чинник зниження ризиків. Тому розвиток доступного страхування воєнних ризиків безпосередньо пов’язаний із майбутнім кредитування української економіки”, — вважає вона.

Читайте також: Великий бізнес закликав владу відкрити доступ до пільгових кредитів 5-7-9% для відбудови

Експертка переконана, що попри складні воєнні умови банківська система має інструменти для стримування кредитних ризиків. Сформовані резерви, накопичений капітал, диверсифікація кредитних портфелів та постійний моніторинг стану позичальників зменшують імовірність того, що окремі проблеми бізнесу переростуть у системну банківську кризу.

Разом з тим посилення атак може змусити банки обережніше оцінювати нові кредитні заявки, особливо від підприємств із високою залежністю від енергетичної та транспортної інфраструктури. 

Банкірка прогнозує, що за умов збереження нинішньої якості нових кредитів та подальшого зростання кредитних портфелів частка NPL наприкінці 2026 року може залишитися в межах 10–12%. Водночас у першому кварталі 2027 року діапазон можливих коливань може розширитися до 10–13% через збереження високих воєнних ризиків. 

“Сьогодні головне завдання банків — не допустити, щоб тимчасові труднощі підприємств автоматично перетворювалися на безнадійні борги. Звісно, повністю убезпечити кредитування від наслідків війни неможливо. Однак відповідальне управління ризиками, своєчасна підтримка позичальників і розвиток страхових механізмів здатні суттєво пом’якшити потенційні втрати. Адже стійкість банківської системи вимірюється не лише якістю кредитних портфелів, а й здатністю продовжувати фінансування економіки навіть за найскладніших обставин”, — підсумувала Олена Єрмолова.

Зображення ілюстративне: із відкритих джерел

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *